Життєписи

Матеріал знайомить із Віталієм Портниковим — видатним українським журналістом, публіцистом і громадським інтелектуалом. Автор підкреслює його глибоку аналітичність, принципову громадянську позицію та вагомий внесок у формування суспільної думки в Україні. Портников — постійний автор Радіо Свобода, «Еспресо», «Крим.Реалії» та інших медіа, а також лауреат премій Василя Стуса і Тараса Шевченка. Його тексти — це поєднання журналістики, літератури та морального імперативу в епоху випробувань..

Наталія Лігачова — українська журналістка, медіаекспертка і засновниця «Детектор медіа», яка понад 20 років стоїть на варті медійної етики та свободи слова. Вона — одна з найвпливовіших аналітикинь у сфері інформаційної безпеки, відома критичним і принциповим підходом до оцінки медіаконтенту. Після 2014 року активно працює над протидією пропаганді та дезінформації. Нагороджена Орденом княгині Ольги, Лігачова залишається авторитетним голосом і «медіасовістю» України у часи трансформацій та війни.

Матеріал присвячено Ігору Дармостуку — українському журналісту, медіаексперту та викладачу з понад 27-річним досвідом у медіасфері. У тексті висвітлено його професійний шлях від початку кар’єри в 1998 році до сьогоднішнього керівництва порталом «КиївВлада» та викладацької діяльності в Інституті журналістики КНУ. Особливу увагу приділено його внеску в розвиток української журналістики, підтримці молодих талантів і створенню навчальних проєктів для юних журналістів.

Богдан Кутепов — український журналіст, стрімер і воєнкор, відомий своєю безкомпромісною репортерською роботою з передової. Від «Громадського телебачення» до «Суспільного», його стиль — чесний, прямий і небайдужий. Зі смартфоном, бронежилетом і власним голосом Кутепов документує реальність війни без фільтрів. Постраждав від поліцейського насильства під час стріму у 2020 році, що підкреслило його принциповість. Його репортажі — це не просто медіа, а хроніка епохи, яку він проживає разом із країною.

Дмитро Комаров — український журналіст, телеведучий і фотокореспондент, відомий завдяки програмі «Світ навиворіт», що відкриває глядачам найвіддаленіші куточки планети. З понад 50 країн у доробку, він поєднав тревел-журналістику з культурологічним репортажем і міжкультурним діалогом. Після 2022 року зосередився на документуванні війни в Україні у циклі «Рік. За кадром». Посол доброї волі ЮНІСЕФ, благодійник і голос світової емпатії, Комаров став символом того, як мандрівка може перетворитися на національну місію.

Іванна Найда — стратегиня українського телебачення, директорка теледивізіону 1+1 media, яка координує роботу ключових телеканалів країни. Під час повномасштабної війни стала однією з рушійних сил запуску національного телемарафону «Єдині новини» та створення каналу «1+1 Ukraine». Вміло поєднує кризове управління з розвитком дитячого та освітнього контенту. Її рішучість, спокій і відданість команді забезпечують стабільність українського телебачення в умовах війни.

Богдан Логвиненко — український журналіст, письменник, телеведучий та громадський діяч, відомий своїми культурними й мандрівницькими проєктами. Він заснував видання «Сумно?» та проєкт Ukraїner, активно працюючи над популяризацією української культури. Логвиненко здійснив низку автостопних подорожей Європою та Азією, про які писав у блогах і книжках. З початком повномасштабного вторгнення в Україну долучився до волонтерського руху та висвітлення подій у деокупованих містах.

Ірина Славінська — українська журналістка, перекладачка, літературознавиця та громадська діячка. Вона працює в медіа з 2006 року, зокрема як ведуча на «Громадському радіо» та продюсерка радіо «Культура». Активна феміністка, координаторка кампанії «Повага», членкиня редакційних і наглядових рад Суспільного мовлення та Українського ПЕН. Авторка книг, перекладачка творів французьких мислителів, лауреатка численних премій, зокрема «За поступ у журналістиці» та дворазова відзначена премією «Сковорода». Її діяльність охоплює журналістику, літературу, правозахист і культурну дипломатію.

Рена Назарова — відома українська телевізійна журналістка, ведуча новин на «1+1» і «ТСН», чий спокійний та врівноважений стиль став символом довіри для глядачів. Вона розпочала кар’єру в 2000-х і зберігає вірність інформаційній журналістиці, уникаючи публічності та шоу-бізнесу. Має філологічну освіту, що підсилює її чіткий мовний стиль. Після вторгнення РФ у 2022 році залишалася на екрані, інформуючи країну у найтяжчі моменти. Також працює менторкою для молодих журналістів. Її голос — це голос довіри та професіоналізму.

Світлана Крюкова — українська журналістка, художниця й авторка, яка поєднує політичну сатиру з глибоким аналітичним баченням. Вона працювала в «Українській правді», «Економічній правді» та була заступницею головного редактора «Страна.ua». Її тексти вирізняються точністю й іронією, а живопис — перетворює політичну реальність на виразні візуальні образи. Авторка сатиричного роману «#СЕТКА», Крюкова формує критику системи як словом, так і пензлем. Навіть на творчій паузі, вона лишається впливовою постаттю в українському інформаційному просторі.

Олена Максименко — українська журналістка й письменниця, чия робота на передовій стала символом фіксації воєнної правди. Вона висвітлює події з гарячих точок від Майдану до лінії фронту, поєднуючи журналістські репортажі з глибоким людським виміром. Поранена на Майдані, пережила полон у Криму, вона й надалі працює в найнебезпечніших умовах, документуючи історії війни. Окрім журналістики, є авторкою кількох книг, у яких зберігає голоси тих, кого торкнулась війна. Її тексти — це хроніка болю, опору й гідності.

Ярослав Трофимов — українсько-італійський журналіст, головний міжнародний оглядач The Wall Street Journal, автор репортажів із гарячих точок світу та хронікер війни в Україні. Після 2022 року його репортажі з фронту й книжка Our Enemies Will Vanish стали визначними документальними свідченнями українського спротиву. Лауреат численних міжнародних премій, Трофимов поєднує глобальне бачення з особистим зв’язком до України, розповідаючи світові правду про нашу боротьбу — точно, глибоко і з людяністю.