Цензор за етикою: як Наталія Лігачова тримає українське медіа в тонусі

Наталія Лігачова — це прізвище, яке вже понад два десятиліття асоціюється з боротьбою за чесні медіа. Вона — головна редакторка та засновниця "Детектор медіа", одна з ключових експерток в Україні з медійної етики, свободи слова та прозорості в інформаційному просторі.

Кар'єра Лігачової починалася ще у 1990-х. Вона працювала у друкованій журналістиці, зокрема в газетах «День» і «Дзеркало тижня». Але справжнє визнання здобула не як репортерка чи ведуча, а як медіакритикиня — спостерігачка і коректорка українського інформаційного поля. У 2004 році вона запустила проєкт «Телекритика», який згодом трансформувався у «Детектор медіа» — багатоформатну платформу з аналітикою, моніторингом медіа та адвокацією реформ.

Її аналітичні колонки, коментарі та інтерв'ю регулярно стають джерелом для українських і міжнародних видань. Вона одна з небагатьох, хто публічно оцінює якість медіа, називає маніпуляції та вказує на залежність редакцій від політичних чи бізнес-інтересів.

Особливої ваги її діяльність набула після 2014 року, коли інформаційна безпека стала національним викликом. Лігачова — серед тих, хто формував бачення нової інформаційної політики, працювала в експертних радах при державних органах, критикувала і владу, і опозицію — коли це було виправдано фактами. У фокусі — суспільний інтерес, а не зручність політичних гравців.

Після повномасштабного вторгнення у 2022 році Наталія ще активніше долучилась до протидії російській дезінформації, допомагаючи іноземним журналістам, моніторинговим місіям, а також проводячи аналіз роботи національного телемарафону. Часто вона — непопулярний, але чесний голос, який вказує на дисбаланс, цензуру або неякісний контент навіть під час війни.

У 2005 році Лігачова отримала Орден княгині Ольги ІІІ ступеня — державну нагороду за внесок у розвиток журналістики. Вона — одна з небагатьох, хто поєднує статус медіаекспертки, редакторки, тренерки й адвокатки медіареформ.

Її називають совістю медіаспільноти — не за пафос, а за стабільну присутність у найважливіших діалогах про відповідальність журналіста. І коли мова йде про те, що таке якісна, вільна й відповідальна журналістика, Наталія Лігачова — не теоретик, а практик, який тримає цю планку роками.

Джерело інформації: Вікіпедія

Фото взяті з відкритих джерел