Ірина Славінська: про журналістику та проти сексизму

Українська журналістка, ведуча, літературознавиця, громадська діячка, перекладачка та феміністка. 

Народилася 8 жовтня 1987 року в Києві у родині інженерів. Закінчила Київський національний лінгвістичний університет, де входила також до гуртка-студії сучасної літератури та літературної творчості «Скриптор». Також навчалася на магістратурі Університету Пікардії імені Жуля Верна у Франції. З 2006 року працює в медіа, розпочавши кар’єру в інтернет-виданні «Українська правда» як літературна оглядачка. У 2010 та 2011 роках була членкинею журі літературної нагороди «книга року ВВС». З того ж року розпочала власну літературну та перекладацьку діяльність – вийшла перша книга «33 герої укрліт», а також два переклади з французької. З 2010 до 2013 року була співведучою авторської програми «Гра в слова і не тільки» на телеканалі ТВІ. У червні 2013 року стала ведучою програми «Антена» на «Громадському радіо».

З 2015 до 2021 року займалася координацією кампанії боротьби проти сексизму в медіа та політиці «Повага». Крім цього, Ірина Іванівна є експерткою відкритої бази «Спитай жінку» Кампанії проти сексизму у політиці та ЗМІ «Повага». Наприкінці 2016 року ввійшла до складу Правління благодійної організації «Український жіночий фонд». У 2018 році Славінська стала журналісткою Українського радіо. А 20 квітня цього ж року стала ще й продюсеркою третього каналу Українського радіо – радіо «Культура». У вересні 2018 року Ірина була обраною до редакційної ради Суспільного мовлення. У цій ролі вона пробула до квітня 2021 року. З грудня 2019 року до березня 2023 року Славінська входила до складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. З лютого 2021 року до січня 2025 року входила до складу Виконавчої ради Українського ПЕН. У квітні 2021 року Ірина Іванівна стала виконавчою продюсеркою радіо «Культура», однак через зміну посади повноваження припинилися. Уже в червні цього ж року Наглядова рада НСТУ поновила її у редакційній раді, а через два місяці, у серпні, стала головою ради.

28 червня 2023 року Ірина Славінську обрали до Радіокомітету ЄМС. У різні роки вона була кураторкою спеціальної програми міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал». Книга Ірини 2023 року «Повітряна й тривожна книжка» ввійшла до короткого списку «Книга року ВВС» у номінації «Есеїстика – 2023». Станом на травень 2025 року, Ірина Іванівна отримала низку нагород: 

• Спеціальна відзнака від Посольства Франції в Україні (премії «Сковорода») за переклад книги «Допінґ духу» Сьорана (2012);
• Премія «Сковорода» від Посольства Франції в Україні з переклад Умберто Еко і Жана-Клода Карр’єра «Не сподівайтеся позбуватися книжок» (2016);
• Премія ім. Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці» (2019).

Джерело інформації: Вікіпедія

Фото взяті з відкритих джерел