Від Майдану до фронту: шлях журналістки, яка фіксує історію України
Олена Максименко — журналістка, яка веде репортаж звідти, де стираються межі між життям і смертю. Її тексти — це голос війни, що звучить з окопів, шпиталів і зруйнованих селищ. Вона працює там, де інші не насмілюються, і говорить про те, про що мовчать офіційні зведення.
Олена народилася в Києві. У 2006-му році здобула журналістську освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а у 2008 — ступінь магістра з історії та археології у «Києво-Могилянській академії». Та справжньою школою для неї стали Майдан і фронт.
Під час Революції Гідності Максименко перебувала в епіцентрі подій. 18 лютого 2014 року зазнала поранення від вибуху гранати. А вже через кілька тижнів, під час поїздки до окупованого Криму як журналістка, потрапила в полон до російських бойовиків, де її утримували декілька днів. Цей досвід згодом ліг в основу її поетичної збірки «Я тобі листопад».
«Спілкуватися з тими, хто мене затримав, допомагала інтуїція. Так, мені було страшно. Через страх я впала у ступор… Коли усіх полонених посадили в автівку і повезли до Севастополя, хтось з «орків» вигукнув, щоби мене нікуди не везли, залишили тут на блокпості, бо я «підготовлена», надто спокійна. Бо коли вони стріляли вгору, я навіть не здригнулася», — згадувала Максименко в інтерв’ю для «Главкома».
Із 2015 року вона працює як воєнна кореспондентка, переважно на фрилансі. Її репортажі публікували «Новинарня», Donbas Frontliner, «Локальна історія», а також «Український тиждень», «День», «Тексти», «ЛітАкцент» та інші видання. Вона — одна з небагатьох українських журналісток, що постійно працює на передовій, фіксуючи не лише бойові дії, а передусім — людські історії.
«Я спілкуюся зі звільненими з полону українськими військовими, з людьми, які втратили близьких. Словом, усі можливі категорії війни пропускаю крізь себе. Нарікати — гріх, бо якщо люди змогли це пережити на власній шкурі, то я точно зможу пережити це в своєму репортажі», — розповідає вона.
Географія її роботи з кожним роком розширюється. Якщо спочатку це були Донецька й Луганська області, то нині — також Харківська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька. Із розширенням зони бойових дій зростають і виклики: нові види озброєнь, підвищений рівень небезпеки, ускладнені допуски на позиції, численні перевірки та погодження. Попри все, Олена продовжує працювати в найскладніших умовах — не для сенсацій, а для фіксації правди.
Фото 1: Олена Масименко, Київ листопад 2014/Фото з інтервʼю «Радіо Свобода»
Фото 2: Збірка «Я тобі листопад»/Фото з відкритих джерел
Фото 3: Олена Максименко під час роботи/Фото: з сторінки журналістки у Facebook
Інформацію взято з "Вікіпедія" та "Главком"
